Механізми участі: уроки від прикарпатських громад та історії успіху

Молодіжна кіностудія, громадські простори, туристичні маршрути, сучасні автобусні зупинки, дитячі майданчики та ще багато цікавого – все це стало можливим у невеликих громадах Прикарпаття завдяки бюджету участі. Це інструмент, що дозволяє мешканцям громад отримувати від місцевої влади кошти для втілення власних ідей та активізувати мешканців до спільного розвитку власних дворів, вулиць чи, навіть, сіл. 

Зараз часто говорять про співпрацю влади громади з її мешканцями та скільки користі це приносить. Мало не кожен посадовець чи депутат місцевої ради обов’язково вживає такі вирази як консультації з громадськістю, місцеві ініціативи, громадські слухання. Громадські активісти закликають подавати електронні петиції, а сусіди по вулиці – голосувати за проекти бюджету участі. Втім, багато хто в Україні й досі з ними не знайомий. 

Тут зібрано декілька історій про жителів об’єднаних громад Прикарпаття, які не тільки близько познайомилися з механізмами громадської участі, але й реалізували їх на практиці. Як наслідок, вони отримали нові дитячі та спортивні майданчики, оновлені зупинки громадського транспорту, кошти на різноманітні ремонти та багато іншого, вкрай потрібного в побутовому житті громад.

Громадська організація “Центр Політичних Студій” в рамках проєкту Програми DOBRE “Голос громади у місцевому самоврядуванні” упродовж трьох років допомагали десятьом об’єднаним громадам Прикарпаття впроваджувати такі механізми (їх ще називають інструментами або формами місцевої демократії).

ЯК ЦЕ БУЛО?  ДОСВІД СПІВПРАЦІ ГРОМАД ТА ЦЕНТРУ ПОЛІТИЧНИХ СТУДІЙ

Для будь-якого почину в громаді місцевій раді необхідна правова підстава.” – говорить Віталій Світлик, директор Центру Політичних Студій – “Правила, за якими відбуватиметься громадська участь, мають бути наперед визначеними, простими і зручними для всіх жителів громади”. На початку проекту експерти допомогли керівництву громад-партнерів програми DOBRE розробити проекти рішень місцевих рад. “Громади самостійно обирали інструменти, які хотіли б започаткувати або удосконалити.” – продовжує експертка Оксана Ващук-Огданська  – “Ми ж розробили типові положення та консультували працівників і депутатів рад, щоб “припасувати” механізми до потреб і можливостей кожної громади.”

Механізми участі, впроваджені у громадах-партнерах Програми DOBRE на Прикарпатті.

На думку експертів ідеальних процедур не буває, а добрими вважаються ті, що працюють. Замало дописати назву ОТГ у типовому положенні і один раз проголосувати за нього на сесії. За словами експерта проекту Тараса Дитка, якщо прийнята процедура на практиці є незручною, до неї треба вносити зміни.

Консультуючи громади ми наводили приклади громад, в яких хоч і не з першого разу, але запрацювало. От наприклад, на бюджет участі у місті Івано-Франківськ п’ять років тому було виділено 500 тисяч гривень. Кожного разу при його проведенні виявляли недоліки і неодноразово вносили зміни в Положення про бюджет участі. В результаті вдалося реалізувати 122 проекти. Відремонтовані дитячі майданчики, зупинки, двори, встановлені відеонагляди та багато іншого.  У 2020 році на бюджет участі вже було виділено 15 мільйонів грн. Це беззаперечний успіх. Досвід Івано-Франківська став корисним у нашій співпраці з громадами. Ми намагалися надихнути на такі ж успіхи партнерські ОТГ, і багато кому це вдалося. ” – завершує Тарас.  

Навіть з самої назви зрозуміло, що інструменти громадської участі передбачають участь жителів громади. Наступним кроком проекту була робота з активістами громад, які отримали можливість скористатися “новоспеченими” механізмами. Вона йшла двома шляхами: навчання і обмін досвідом. 

“Часто траплялося так, що за одним “тренінговим” столом збиралися учні та вчителі, підприємці, “бюджетники”, активісти громадських організацій, молодіжних рад, депутати, старости і “опозиція” – жителі громад, які не погоджувалися з діями своєї влади. Усім знайшлося місце, а також чудова можливість порозумітися. Адже інструменти громадської участі для того і треба, це як легальний майданчик для вирішення конфліктних питань. Учасники наших тренінгів вчилися розв’язувати не навчальні задачі, а проблеми власного ОТГ” – розповідає експерт проекту Максим Лисюк

Окрім численних навчальних заходів місцем для запозичення досвіду став  Фестиваль Громад, який Центр Політичних Студій провів у вересні 2019 року. Кожна з десяти ОТГ-партнерів могла похвалитися своїми здобутками і подивитися як їхні сусіди дають раду зі своїми проблемами.

“Фестиваль громад” 2019 у Старобогородчанській ОТГ

Окрім громадських активістів, які готові вчитися на тренінгах чи їздити на зустрічі, у кожному ОТГ є чимало мешканців, які залюбки долучаться до доброї ініціативи, візьмуть участь в громадському обговоренні чи проголосують за петицію. Звісно, якщо знають як це робиться. 

Механізм громадської участі має стати популярним. Інакше немає сенсу його приймати. – каже експерт проекту Михайло Джогола – Аби популяризувати нові механізми, ми допомогли громадам-партнерам провести інформаційні кампанії.” 

На офіційних веб-сайтах ОТГ з’явилися спеціальні розділи, де розписано і показано як можна використовувати механізми та отримані результати. На Facebook-сторінках громад – заохочувальні постери, відео-ролики та багато чого іншого.

Приклад відео-інструкції щодо процедури голосування за проєкти Бюджету участі у Верхнянській ОТГ.

Відео-інструкція по громадським слуханням у Білоберізькій ОТГ

Кожна якісна інформаційна кампанія має охопити якомога більше людей. – продовжує Михайло – Ми радили громадам застосовувати усі доступні в умовах карантину канали для комунікації: соціальні мережі, вайбер-групи, батьківські чи учнівські чати, новинні групи громади у Facebook. А також писати повідомлення для людей, що різняться за віком, інтересами та можливостями.” Так на офіційних веб-сайтах громад, окрім інформаційних повідомлень, з’явилися “котики”, меми, герої кінофільмів та інші незвичні картинки. Вони зібрали чимало вподобайок, поширень, а інколи критики й обурення. Останнє привертає ще більше уваги, що власне й потрібно.

Приклади постів для соціальних мереж, розроблених в рамках інформаційних кампаній.

ЗНАЙОМТЕСЬ БЛИЖЧЕ, ЦЕ – БЮДЖЕТ УЧАСТІ

Найбільш популярним серед громад-партнерів став механізм “бюджет участі”. Він доволі швидко приносить видимі для всіх мешканців результати.

Етапи реалізації механізму “Бюджет участі” у громадах.

ТОП-3 ГРОМАДИ – ПЕРЕМОЖЦІ У НОМІНАЦІЇ “БЮДЖЕТ УЧАСТІ”.

Два роки поспіль Центр Політичних Студій поводив конкурс “Громада участі”. На ньому визначали, кому з-поміж десяти громад-партнерів, вдалося досягти найбільших результатів у використанні механізмів участі. 


Два роки поспіль у номінації “Бюджет участі” перемагала Старобогородчанська об’єднана територіальна громада. Вона утворилася у жовтні 2015 року, об’єднує 5 сіл, в яких проживає 6045 жителів. Річний бюджет – близько 36 мільйонів гривень.

Печеніжинська об’єднана територіальна громада два роки поспіль посідає друге місце за номінацією “бюджет участі”. Громада складається з 9 населених пунктів, має 18 тисяч 450 жителів і бюджет – трохи більше 100 мільйонів гривень.

Білоберізька об’єднана територіальна громада у номінації “Бюджет участі” зайняла третє місце. Громада об’єднує 4 села, в яких мешкають 2757 осіб. Річний бюджет – близько 19 мільйонів гривень.

БЮДЖЕТ УЧАСТІ ОЧИМА АВТОРІВ ПРОЕКТІВ-ПЕРЕМОЖЦІВ: ДОСВІД ТА ПОРАДИ 

Про бюджет участі часто говорять як про можливість реалізувати свою ідею за бюджетні кошти. Звідки брати ідеї та як їх втілювати розповіли мешканки громад-партнерів. 

Нижньовербізька об’єднана територіальна громада запровадила бюджет участі у червні 2018 року. У 2019 році Тетяна Стельмащук подала проект “Водопостачання і водовідведення у приміщенні клубу села Нижній Вербіж”. За проект проголосувалмешканці громади, і Тетяна отримала 22 тисячі 15 гривень на його втілення. 

“Я працюю з молоддю і з дітьми – веду гуртки з англійської мови та рукоділля. Нам потрібен комфорт. Мені було дуже страшно, коли діти молодшого шкільного віку (3-5 років) ходили в туалет на вулиці, я не могла дочекатися, коли вони повернуться. Там були гнилі дошки, лазили щури і глибока яма, не дай Бог дитина туди б упала! Але ніхто цим не цікавився.” – розповідає Тетяна про те, чому вирішила подаватися на бюджету участі. – Я описала все відповідно до аплікаційної форми і подала”.

З голосуванням допомагали батьки діток, які відвідують гуртки. Зі слів Тетяни це було непросто:

Звісно можна електронно голосувати, але батьки не розуміли як (не могли розібратись.) Також можна було зібрати список з підписами, до якого треба було додати копії документів щодо особи та прописки. Це спричиняло незручності, оскільки батьки, то забували документи, то взагалі боялися давати копії своїх документів. І це все затягувалося через таку нудну процедуру.” 

Однак це був тільки початок ще більші труднощі виникли під час реалізації.

22 тисячі на сантехніку – це дуже мало. Мені треба було до когось звертатися.” – згадує Тетяна.

І небайдужі люди знайшлися. Підприємці – власники магазинів сантехніки допомогли матеріалами і технікою для перевезення, копання. Родичі, сусіди, знайомі – безкоштовною роботою. Керівництво громади також пішло на зустріч і погодило питання з документацією на ремонт.

“Спочатку мені видавалося, що я “влетіла”, “влипла”. Так виходило, що от-от мені доведеться заплатити свої кошти, але постійно знаходилися люди, які допомагали, за що я їм дуже вдячна. Також  я дуже задоволена результатом, адже зараз мої дітки, особливо мацьопи, у безпеці. І самій зручно, бо виходити на вулицю взимку, коли замітало, це – був жах” – ділиться Тетяна.

Результати проекту вона описує і показує у своєму відео:

Ланчинська об’єднана територіальна громада запровадила бюджет участі у червні 2018 року, але вперше оголосила конкурс  у 2020 році. Леся Глюздин взяла в ньому участь з проектом “Щасливі та здорові діти» ігровий дитячий майданчик ЗДО «Ромашка» села Ланчин”. Його підтримали 198 мешканців своїми голосами, а на втілення виділили 30 тисяч гривень.

У садочку застарілі майданчики, ще з Радянського Союзу, не було жодної сучасної споруди.” – пояснює Леся своє рішення подавати проект – “Ми хотіли хоча б чимось допомогти, посприяти, щоб дітки з більшою охотою приходили і залишалися, бо їм складно відриватися від сім’ї, треба їх чимось зацікавити, відволікти.” Зі слів Лесі з голосуванням не було особливих проблем – батьки дітей, які відвідують садочок, у переважній більшості підтримали її ідею. Хоча були і скептики, котрі сумнівалися, що цей проект переможе, і навіть ті, хто поставився до неї вороже. “Мені казали, що спочатку треба зробити дороги, що є багато інших потреб куди треба витратити ці гроші. – згадує Леся – Але я вважаю, що все, що треба робити, це – для дітей наших. Але декого було важко переконати. Ми вже й самі не вірили, що виграємо. Сумнівалися, чи буде чесний підрахунок, але ми виграли!”.

За цю незначну, за словами Лесі, суму їм вдалося обладнати майданчики для двох груп. Тоді як в садочку сім груп. Найважче було знайти постачальників з помірними цінами і найбільшою пропозицією, а згодом вирішити кому і що дістанеться. 

Діти щасливі, з задоволенням ідуть на прогулянку, інколи батькам важко їх забрати! – усміхається Леся, розповідаючи про результати свого проекту  – Запрошуємо на ці майданчики дітей з інших груп і якось ділимося.”

Мешканцям, які ще не подавалися на бюджет участі Леся радить:

Дуже хороша справа, я б радила подавати проекти і вірити в свою перемогу. Подавати проекти, незважаючи на людей, які вказують ніби ви не виграєте, що є інші, важливіші потреби. Вірити в перемогу, навіть якщо хтось принижує. Бо я вважаю, якщо ми щось робимо для дітей, то це завжди хороша справа”.

Марія Луцак – авторка проекту-переможця у Печеніжинській об’єднаній територіальній громаді ділиться своїми враженнями про бюджет участі:

«Бюджет участі хороший інструмент, щоб активізувати громаду та промоніторити – які проблеми найбільше хвилюють її жителів. Ми з командою подавали проект по встановленню інформаційних табличок біля соляних джерел Печеніжинської ОТГ. Для нас основною метою було привернути увагу наших мешканців до природної спадщини громади.»  Втім і в цій історії не обійшлося без труднощів, які приніс з собою карантин. “Цього року голосування за кращі проекти відбувалося тільки онлайн, що унеможливило фальсифікації, але водночас стало викликом для людей, які з сучасними технологіями “на Ви”. – пояснює Марія – Ми ще завершуємо реалізацію нашого проекту, бо не врахували карантин та вибори (ці два фактори суттєво впливають, на всі сфери діяльності). І наступного року обов’язково будемо брати участь”.

ЩО ДУМАЮТЬ МЕШКАНЦІ ПРО ЗАПРОВАДЖЕНИЙ У НИХ БЮДЖЕТ УЧАСТІ?

В  Більшівцівській об’єднаній територіальній громаді бюджет участі працює вже 2 роки. Мешканка цієї громади Олександра Бігановська каже:

“Бюджет участі – це самореалізація активних жителів громади. Корисний тим, що автор проекту дійсно викладає ті помилки громади, які хоче змінити.”  Втім Олександра нарікає, що люди, здебільшого, не вірять в цей інструмент і залишаються байдужими. Поруч з цим на питання чи варто продовжувати реалізацію бюджету участі запевняє: “Так, варто, тому що цього року у нас 7 реалізованих проектів по всій ОТГ. Люди почали користуватися ним.

Дзвиняцька об’єднана територіальна громада хоч ухвалила процедуру бюджету участі у 2018 році, вперше оголосила конкурс у 2020. Житель села Росільна Андрій Васильків так прокоментував результати проекту, що був реалізований саме у його селі:

Дуже добре, коли з боку ОТГ є підтримка для молоді, що хочуть займатися чимось. Діти спрямовують свою енергію в правильне русло. Діти створили кіностудію, самі пишуть сценарії і знімають кіно. Вони виграли техніку, і працюють надалі над зйомками. Звісно я голосував за проект (“бюджету участі” – ред.). Недоліків поки що не можу назвати. Діти мають чим займатися. Діти задіяні. Якщо зусилля йде для розвитку громади і молоді, то звісно що потрібно оголошувати такі конкурси”.

Соціальний ролик Сашка Василіва з Дзвиняцької ОТГ – переможець бюджету участі

ЯКИЙ ПІДСУМОК?

Експерти Центру Політичних Студій переконані, що бюджет участі є одним із найдієвіших механізмів участі в громадах – він дає можливість мешканцям спільно працювати над вирішенням проблем громади та відчувати відповідальність.

Завдяки усім проведеним заходам жителі стали частіше подавати і голосувати за електронні петиції. Зросла кількість і якість проектів, поданих на бюджет участі, за них проголосували від 10% до 25% населення ОТГ. Це доволі хороші показники, особливо для громад, які нещодавно запровадили такі механізми.” – підсумовує Віталій Світлик. 

За словами експертів – віра в себе і у власні сили – це найважливіший здобуток від роботи механізмів громадської участі. 

Люди, які спробували і їм вдалося, перестають бути пасивними глядачами політичних баталій, перестають чекати, що прийде добра влада і все для них зробить, перестають бути залежними від недобросовісних владних рішень. Коли відбуваються зміни поглядів, переконань, усвідомлення відповідальності, змінюється ціле ОТГ, підвищується його добробут” – запевняє екпертка проекту Оксана Ващук-Огданська. 

Бюджет участі – лише один із механізмів, що допомагають мешканцям доносити свою думку до влади, робити свою громаду кращою та брати участь в управлінні цією громадою. Загалом таких механізмів є чимало. Найчастіше в ОТГ використовують е-петиції, громадські слухання, консультації з громадськістю, місцеві ініціативи тощо. Про ці механізми команда Центру Політичних Студій розповість у наступних матеріалах.

Поширити у соціальних мережах